Банки Страховщики Регуляторы Аналитика Подписка


Партнеры

Досвід управління витратами у центральних банках розвинутих країн


Изображение 1
10-06-2019

Як правило, прибуток центральних банків у більшій своїй частині стає частиною доходів держави, а іноді повністю перераховується до бюджету країни. Фундаментальним є питання стратегії при управлінні витратами Центрального банку, а саме: чи потрібно, щоб витрати Центрального банку підтримували ліквідність державних фінансів (де-факто частково фінансували уряд), стимулювали економіку через викуп з ринку облігацій та пригнічували макроекономічні ризики (наприклад, через втручання на ринок проблемної іпотеки)? Ці питання не мають однозначної відповіді, оскільки центральні банки працюють в різних економічних умовах, а їх ризик-менеджмент не може бути відірваним від реальної економіки. Втім, розглянемо які можуть бути варіанти відповідей на ці питання на прикладі центральних банків розвинених країн.

 

На чому заробляв Банк Англії

            У 2018 році Банк Англії отримав прибуток до оподаткування у сумі 118 млн. фунтів. Після сплати податків на 9 млн. фунтів і виплати дивідендів у сумі 54 млн. фунтів у Банка залишилось 55 млн. фунтів. Отримувачем дивідендів від Банку Англії є Казначейство її Величності. Видатки Банку Англії у 2018 році включали:

  • Видатки на впровадження політики – 166 млн. фунтів;
  • Видатки на здійснення оплачуваних послуг – 198 млн. фунтів;
  • Операційні видатки – 284 млн. фунтів;
  • Видатки емісійного департаменту – 116 млн. фунтів.

Наведена класифікація видатків носить управлінський характер і в звіті наведена окремо по банківському департаменту, окремо – по емісійному. На мою думку, така класифікація є зручною і логічною, оскільки доход від банківського регулювання та видатки на таке регулювання мають принципово відмінну природу від доходів та видатків емісійного департаменту.

Якщо аналізувати саме видатки банківського департаменту Банку Англії, то у 2018 році 65% або 420 млн. фунтів приходилось на витрати на оплату праці, 81 млн. фунтів – на витрати на підтримку інфраструктури і ще 145 млн. фунтів – на адміністрацію та загальні видатки. У 2018 році витрат на купівлю урядових зобов’язань у Банку Англії не було. Втім, більш детальний розгляд річного звіту показав, що станом на 01.01.2019 р. Банком Англії було надано кредитів на 444,997 млрд. фунтів. Вся сума кредитів була надана Bank of England Asset Purchase Facility Fund Ltd (APFF).

APFF було створено у 2009 році для купівлі високоліквідних цінних паперів, випущених, у тому числі, Казначейством її Величності. Основним завданням APFF було підвищення якості управління ліквідністю, насправді ж майже 0,5 трлн. фунтів було віддано на створення додаткового інструменту для Комітету з Монетарної політики. Тобто APFF це не стільки інструмент фінансування купівлі урядових зобов’язань, скільки інструмент впливу на попит і пропозицію на грошовому ринку.

Також потрібно розуміти, що APFF було створено у відповідь на кризу 2008 року, а його операції в основному були спрямовані на пожвавлення економічного зростання у Великобританії. У 2018 році частину функцій від APFF було знову передано до Банку Англії, а на його балансі з’явились так звані TFS-кредити на 121,4 млрд. фунтів, які за своєю суттю були тим самим, що і операції в окремому фонді APFF.

 

Збитковий Національний Банк Данії

Два останні роки для Національного Банку Данії (НБД) були збитковими. За 2017 рік НБД отримав збиток у розмірі 254 млн. крон, за 2018 рік збиток склав 24 млн. крон. Збитковість роботи НБД стала наслідком отримання банком на протязі трьох рокі поспіль від’ємного чистого процентного доходу. У 2018 році чистий процентний збиток НБД склав 315 млн. крон, роком раніше – 851 млн. крон.

Центральною тезою монетарної політики НБД була підтримка фіксованого курсу крони до євро. Курс крони до євро вже тривалий час коливався біля позначки 7,45 крон за євро. Дохідність за депозитними сертифікатами НБД була від’ємною і останнім часом коливалась на рівні -0,5%. Вкладення у внутрішні облігації емітентів з Данії складали біля 33,6 млрд. крон. Більше 426 млрд. крон були вкладені в іноземні активи, з яких 305,3 млрд. крон були розміщені в інших центральних банках.

Структура балансу та витрат НБД була обумовлена монетарною політикою, яку проводив НБД. Необхідність підтримки фіксованого курсу до євро змушувала НБД активніше вкладати у закордонні активи, номіновані в євро. В свою чергу, необхідність вкладати тільки в інструменти з низьким ризиком призвела до того, що у 2016-2018 рр. частина активів була інвестована в інструменти з від’ємною дохідністю. Загальний збиток від таких операцій тільки за 2018 рік склав 2,28 трлн. крон, за 2017 рік – 2,391 трлн. крон. Виявляється, що монетарна політика може прямо вливати на витрати та рівень прибутковості центрального банку, хоча таке явище можна зустріти не дуже часто.

Якщо абстрагуватись від впливу монетарної політики на прибутковість НБД, то за структурою витрат це звичайний європейський центральний банк. 45% витрат НБД спрямовувалось на витрати на оплату праці, що складало близько 366 млрд. крон у 2018 році і 356 млрд. крон – у 2017 році.

 

Висновки

Обравши для прикладу витрати центральних банків Великобританії та Данії, ми змогли на прикладі конкретних країн побачити, що:

По-перше, центральний банк не завжди повинен бути прибутковим. Може складатись ситуація, коли заради цілей монетарної політики центральний банк може мати суттєвий збиток. Центральний банк потрібно сприймати як громадську інституцію, яка у першу чергу працює не заради прибутку, а заради позитивного впливу на економіку.

По-друге, існують різні методи впливу на попит на гроші не тільки через їх вартість, але і через операції на ринку урядових та інших високоліквідних зобов’язань. Звуження або розширення таких операцій може суттєво впливати на економіку, але для того, щоб їх здійснювати, потрібен ринок таких зобов’язань. Досвід Банку Англії вказує на те, що частину таких операцій можна відокремити у спеціальний Фонд, кредитування якого може здійснювати центральний банк країни.

 

Віталій Шапран

Головний експерт Ради НБУ

Экспертное мнение

Ми концентруємося на залученні довгострокових депозитів Ми концентруємося на залученні довгострокових депозитів
Дмитро ЗАМОТА Є В, Начальник Департаменту роздрібного бізнесу ГЛОБУС БАНКА За результатами минулого року... Далее
До кінця року банки пропонуватимуть вкладникам ставки на рівні 8–11% річних у гривні До кінця року банки пропонуватимуть вкладникам ставки на рівні 8–11% річних у гривні
Борис РАФАЛОВИЧ , директор Департаменту продажів роздрібних продуктів АТ ТАСКОМБАНК Попри зниження дохідності... Далее
Тенденція популяризації залучення вкладів через Інтернет триває Тенденція популяризації залучення вкладів через Інтернет триває
Андрій ПРУСОВ , заступник голови правління Forward Bank В минулому році Forward Bank отримав прибуток у розмірі... Далее
Сейчас уже можно говорить о тренде по снижению процентных ставок Сейчас уже можно говорить о тренде по снижению процентных ставок
Дмитрий ЗАМОТАЕВ, Начальник Департамента розничного бизнеса ГЛОБУС БАНКА До последнего пересмотра учетной... Далее
2019 год может стать рекордным по прибыльности банковской системы 2019 год может стать рекордным по прибыльности банковской системы
Борис РАФАЛОВИЧ , Директор Департамента продаж розничных продуктов АО ТАСКОМБАНК Национальный банк Украины... Далее
Украинцы чаще стали размещать депозиты в иностранной валюте Украинцы чаще стали размещать депозиты в иностранной валюте
Оксана КОНЮШКО , начальник Управления развития продуктов и программ Forward Bank В текущем году наблюдался... Далее

Архив раздела